На сторінці “Судові справи” Ви маєте можливість ознайомитись з останніми справами, в яких брав участь адвокат нашої компанії Бершадський Олег Олександрович. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1 2818 /10 від 22.02.2007 року видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Інформація, яку ми розміщуємо на сайті, може бути неповна, та містити дані, які ми спеціально змінили (прізвища, найменування юридичних осіб, тощо). Це обумовлюється тим, що виконуючи свої професійні обов’язки, юристи нашої компанії керуються законодавством України, зокрема Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка встановлює обов’язок дотримуватись адвокатської етики, зберігати адвокатську таємницю, та відповідальність за її розголошення.

2016

12 лютого 2016 року (справа про адміністративне правопорушення) Солом’янський районний суд м. Києва закрив провадження в справі №760/534/16-п про притягнення керівника ТОВ  “Спецтекстиль”, інтереси якого представляв  адвокат нашої компанії, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Митний орган наполягав на тому, що товари вартістю 116 436,93 доларів США (2 685 010,57 гривень)переміщено ТОВ «Спецтекстиль» через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

В судовому процесі адвокат Бершадський О.О. навів підтверджені доводи  про те, що переміщення товарів через митний кордон України здійснено керівником ТОВ «Спецтекстиль» на підставі тих документів, які містять правдиві відомості без приховування від митного контролю. А також наголосив, що,  при виявленні розбіжностей – в інвойсі, поданому у якості підстави для переміщення товару через митний кордон України, та в інвойсі, виявленому в ході проведення митного контролю міжнародного експрес-відправлення , керівник сама звернулася до контрагента для роз`яснення, і виключно після отримання від нього відповіді здійснили переміщення товарів через митний кордон України з представленням перевірених нею документів.

Судом були враховані доводи адвоката з приводу того, що керівником ТОВ «Спецтекстиль» для переміщення вищезазначених товарів було надано всіх  наявних та необхідних документів, а також те, що під час зазначення в первинному інвойсі вартості товару  саме контрагент ТОВ «Спецтекстиль» допустив помилку, відтак підстав стверджувати про наявність в діях керівника товариства  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, немає.

Суд прийшов до висновку, що митним органом не надано суду аргументованих та достатніх доводів винуватості  керівника товариства , інтереси якої представляв адвокат нашої компанії, у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, а тому постановив, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, та закрив  провадження у справі .

04 квітня 2016р. Справа № 33/796/347/2016 Апеляційний суд міста Києва Постанову Солом’янського  районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року, якою провадження у справі про притягнення керівника ТОВ «Спецтекстиль» до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення – залишив без зміни, а апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС  без задоволення.

26 вересня 2016р.  (адміністративний спір) Київський окружний адміністративний суд  задовольнив позов у справі №810/2334/16 за позовом приватного підприємства “Юнітех Логістик” (Позивач) до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень. Інтереси Позивача представляв адвокат нашої компанії Бершадський О.О

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, Позивач правомірно визначив його митну вартість за основним методом – за ціною договору  та заявив цей показник у декларації митної вартості, до якої додав всі необхідні документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним Кодексом України. Проте, Відповідач безпідставно не погодився із заявленою Позивачем митною вартістю товару, визначеною за ціною договору, безпідставно витребував додаткові документи та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів .

Суд дійшов висновку, що Відповідачем було протиправно відмовлено Позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом та визначено митну вартість за резервним методом, а тому рішення  та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення визнав протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

31 серпня 2016 року (адміністративний спір) Окружний адміністративний суд міста Києва повністю задовольнив позов у справі №826/6763/16 за позовом приватного підприємства «Юнітех Логістик» (Позивач) до Київської міської митниці ДФС (Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови

Позовні вимоги,  викладені адвокатом нашої компанії Бершадським О.О, були  обґрунтовані тим, що  рішення про коригування митної вартості товарів та картка  прийняті з порушенням норм п. 3 ст. 53, п. 2 ст. 55 і п. 2 ст. 58 Митного кодексу України.Суд дійшов висновку про хибність висновків Відповідача щодо необхідності коригування визначеної Позивачем митної вартості імпортованого товару, оскільки останнім були подані всі необхідні для митного оформлення товару документи, що передбачені ч. 2 ст.53 МК України

Суд також погодився із твердженнями адвоката нашої компанії про те, що визначення Відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, та у зв’язку з цим визнав протиправними оскаржувані рішення.

  2015

7 листопада 2015 р.  (господарський спір)   Господарський суд Рівненської області     частково задовольнив  позов    у справі    № 918/803/15 за позовом Приватного підприємства “Іоланта-Волинь” (Позивач) інтереси якого представляв адвокат нашої компанії Бершадський О.О, до ТОВ Фірма “СААН” (Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 933 082 грн.

В процесі судового розгляду було встановлено, що між Сторонами були укладені договори на виконання робіт, згідно яких Позивач зобов’язувався за дорученням Відповідача в межах договірної ціни та на умовах договорів на свій ризик виконати певні роботи, а останній зобов’язувався прийняти такі роботи та оплатити їх вартість.

Як наполягав адвокат нашої компанії,  Позивачем  було виконано усі передбачені договорами роботи, про що було складено акти прийому-передачі.

Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Позивача до ТОВ “Фірма “СААН” та задовольнив позов частково, на суму 685,962 грн, оскільки  адвокат довів, що виконання проектних робіт було підтверджене актом приймання-здачі проектної документації, вартість виконаних робіт зазначається у зазначеному  акті, а ТОВ «Фірма СААН»  на момент прийняття рішення не надала документи, які свідчили б про погашення вказаної заборгованості перед Позивачем. При цьому суд не взяв до уваги твердження Відповідача, що проектні роботи взагалі не виконувалися.

2014

25.11.2014 року (адміністративний спір) Київський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративні позови у справах  810/6140/14 та № 810/6065/14, які були подані приватним підприємством, інтереси якого представляв адвокат нашої компанії Бершадський О.О., до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Врахувавши доводи адвоката, суд погодився із тим, що у наданих позивачем документах відсутні виправлення, неточності та недостовірна інформація, які б не дозволяли визачити дійсну вартість імпортованого товару.  А відтак, у відповідача не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості імпортованого позивачем товару – за ціною договору.

Суд встановив, що підстав для використання наявної інформації про розмитнення аналогічного товару за більшою митною вартістю ніж визначено позивачем і коригування митної вартості на підставі даних відомостей, у відповідача не було.

Суд дійшов висновку, що митним органом не доведено неможливості застосування інших методів визначення митної вартості, окрім резервного, а також встановив , що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визначені задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, а відтак, прийняті за наслідками такої відмови рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

29.01.2015 (апеляційна інстанція) Київський  Апеляційний Адміністративний Суд, справа №   810/6140/14, 810/6065/14  Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року залишив без змін, а апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів без задоволення.

15.07.14 (господарський спір) Господарський суд м. Києва  справа №  910/6491/14 відмовив у задоволенні позовних вимог Міністерства охорони здоров’я України до  ТОВ «ХХХ», інтереси якого представляв адвокат нашої компанії, про стягнення 284 622,00 грн.

Міністерство  охорони здоров’я України просило суд за порушення терміну поставки товару, на підставі  Договору про державні закупівлі,  стягнути з ТОВ «ХХХ»  284 622 грн. штрафних санкцій.

Суд погодився з позицією адвоката нашої компанії та відмовив у позовних вимогах МОЗ на тій підставі, що товар, як на момент проведення державних закупівель, так і на момент укладення договору, не можна було реалізовувати та використовувати на території України, оскільки Свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу на нього було вже недійсним, збіг  строк його чинності. У зв’язку з цим, адвокат наполягав, а суд взяв до уваги, що непоставлений товар  відповідно до законодавства України є вилученим з цивільного оборота, а значить відсутній факт  цивільного правопорушення- затримка поставки товару.

03.12.2014 р. (апеляційна інстанція) Київський апеляційний господарський суд, справа 910/6491/14, Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 залишив без змін, а апеляційну скаргу МОЗ без задоволення.

27.05.2014  (цивільна справа) Шевченківський районний суд м. Києва закінчив розгляд цивільної справи № 761/27999/13-ц за позовом про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.

Інтереси Позивачки  у суді представляв адвокат нашої компанії. Доводи адвоката ґрунтувались на тому, що Позивачка набула право на утримання (аліменти), як непрацездатна особа, яка потребує матеріальної допомоги, внаслідок захворювання яке виникло у неї за час шлюбу та погіршилось після розірвання шлюбу, що призвело до встановлення інвалідності I групи. Судом було враховано те, що Відповідач працює лікарем на постійній роботі та отримує заробітну плату.

Суд, з’ясувавши всі обставини справи та врахувавши всі доводи, надані адвокатом позов задовольнив повністю та зобов’язав стягнути з Відповідача на утримання непрацездатної дружини (Позивачки) в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) Відповідача щомісячно, починаючи з дати звернення позивачки з позовом до суду.

2013

29.11.2013 р.  (цивільна справа) Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив Рішення по справі №359/10591/13-ц про повернення коштів, сплачених Позивачкою як внесок у будівництво квартири в багатоквартирному будинку.

Основними доводами адвоката нашої компанії, який представляв інтереси Позивачки було те, що Відповідач отримав від Позивачки грошову суму на будівництво квартири незаконно та безпідставно. Таке на думку представника випливає з того, що Відповідач хоча і був одним із засновників будівельної компанії, проте не мав права представляти останню без довіреності та підписувати від її імені будь-які документи. Однак, не зважаючи на це, Відповідач особисто отримав кошти від Позивачки, передавши останній нотаріально засвідчену заяву про їх отримання.

Судове засідання по даній справі проводилося в режимі відеоконференції, оскільки Відповідач утримувався в Київському слідчому ізоляторі та не мав можливості з’явитися до суду.

Ухвалюючи рішення, суд повністю погодився з доводами та доказами наданими Позивачем та його представником та задовольнив позовні вимоги у повному їх обсязі.

28.11.2013 року (цивільний спір)  Деснянський районний суд м. Києва  закінчив розгляд  цивільної справи № 754/11797/13 про поділ спільного майна подружжя.  Позивач  звернувся до суду з позовом до Відповідачки (інтереси якої представляв адвокат Бершадський О.О.) про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що подружжя під час шлюбу придбало Квартиру, право власності на яку було оформлено на Відповідачку. Позивач просив суд поділити спільно придбану.

У судовому засіданні наш адвокат переконливо наполягав на тому, що Квартира, яка була придбана у шлюбі не є спільним майном подружжя, оскільки вказана Квартира була придбана за рахунок особистих коштів Відповідачки, які остання  отримала від продажу її власної приватизованої квартири. Деснянський районний суд м. Києва повністю відмовив Позивачу у задоволенні позовних вимог, ґрунтуючись на доводах адвоката нашої компанії.

 24.10.2013 (господарський спір) Господарський суд м. Києва  ухвалив Рішення   №910/12297/13 у справі за позовом ТОВ “Виробничий концерн”  до Служби безпеки України та фізичної особи – підприємця про визнання недійсним рішення про акцепт конкурсної пропозиції відкритих торгів по закупівлі товару за державні кошти, та визнання недійсним договору, укладеного за результатом відкритих торгів

Адвокат нашої компанії представляв інтереси  фізичної особи – підприємця, який є продавцем оспорюваного договору. Позиція захисту ґрунтувалася на тому, що звернення Позивача до Суду з позовною вимогою про визнання недійсним рішення СБУ про акцепт конкурсної пропозиції ФОП є недотриманням Позивачем процедури оскарження торгів, оскільки розгляд зазначених питань віднесений до компетенції адміністративних судів України. Крім цього, спеціальним законодавством, яким є Закон України “Про здійснення державних закупівель”, не встановлено такого способу захисту порушеного права як визнання недійсним рішення замовника торгів про акцепт конкурсної пропозиції. У зв’язку із цим, у господарського суду не має правових підстав для задоволення позовних вимог. Разом із цим, адвокат зауважив, що оспорюваний договір закупівлі товарів не порушує жодних прав Позивача, оскільки він не є його стороною, а значить і відсутні підстави для правового захисту Позивача. Господарський суд м. Києва повністю відмовив Позивачу у позові, обґрунтувавши своє рішення вищезазначеними доводами.

22.10.2013 (господарський спір) Господарський суд м. Києва закінчив розгляд господарської справи №910/18290/13 за позовом державного об’єднання до Товариства з обмеженою відповідальністю “XXX” про стягнення  штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти, який був укладений між Міністерством охорони здоров’я України та ТОВ “XXX”.

Інтереси Відповідача  у господарському суді представляв адвокат нашої компанії. У судовому засіданні наш адвокат заявив клопотання про припинення провадження у справі, оскільки даний спір не підлягав вирішенню в господарських судах України, з тих підстав, що Державне об’єднання хоч і мало повноваження діяти від імені МОЗ України по укладанню та виконанню двостороннього договору про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між МОЗ України та ТОВ “XXX”, проте, воно не є стороною зазначеного Договору, а значить і не може бути позивачем у господарському суді. Господарський суд припинив провадження справи на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

2012

27.11.2012 р(цивільний спір) Солом’янський районний суд м. Києва закінчив розгляд цивільної справи № 2-3449/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач (ПАТ «Родовід Банк») звернувся до суду з позовом до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором. Основною позовною вимогою по цій справі було прохання Позивача стягнути на його користь з Відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 800,00 дол. США, з якої сума основного боргу складала лише 7 000,00 дол. США, а пеня сягнула аж 32 800,00 дол. США.

У судовому засіданні адвокат  нашої компанії представляв інтереси відповідача та наполягав на тому, щоб суд врахував під час розгляду справи значний ступінь виконання Відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, а саме те, що на дату звернення представників Банка до Відповідача, останній повернув Банку значну частину тіла кредиту. Також адвокат просив врахувати суд майнове становище Відповідача, стан його здоров’я та відсутність вини останнього.

Ухвалюючи рішення, суд погодився з доводами та доказами наданими адвокатом та задовільним позов частково, зменшивши розмір  пені, яку наполягав стягнути Позивач, з 32 800,00 дол. США до 380,0 дол. США.

2011

07.11.11 (господарський спір) Господарський суд м. Києва  ухвалив Рішення  по справі 39/123 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “XXX” до Товариства з обмеженою відповідальністю “YYY” про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

Адвокат нашої компанії готував позов та представляв Інтереси Позивача  у господарському суді м. Києва. Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що негативна інформація про позивача, яку відповідач розіслав у листах керівникам медичних організацій та установ України є недостовірною. Зазначеними неправомірними діями відповідач завдав позивачу  моральну (немайнову) шкоду, яка полягає у приниженні ділової репутації ТОВ “XXX”. У суді адвокат довів, що поширювана відповідачем інформація   була неправдивою, а наслідком її поширення стало приниження ділової репутації позивача.

Господарський суд повністю погодився з доводами нашого адвоката та ухвалив рішення, яким визнав недостовірною розповсюджену Відповідачем  відносно ТОВ “XXX” негативну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації останнього, та зобов’язав Відповідача спростувати недостовірну інформацію, шляхом надіслання керівникам медичних організацій та установ України листів із текстом спростування.

2010

24.12.2010 р. (цивільний спір) Вишгородський районний суд Київської області закінчив розгляд цивільної справи № 22ц-2406/11  про виділення в натурі частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться у спільній частковій власності, та визнання права власності на виділену частину майна.

  В судовому засіданні позивачка заявляла, що є власницею 1/2 частини жилого будинку і ставила питання про виділення їй в натурі тієї частини Жилого будинку, відповідно до розміру площі, якою вона фактично користується. Однак Відповідачка не погоджувалася з вимогами Позивачки, оскільки таке виділення призвело б до істотного порушення прав Відповідачки, яка з Позивачкою є співвласником спірного домоволодіння у рівних частках.

Представляючи інтереси Відповідачки, адвокат нашої компанії у судовому засіданні зауважив, що зважаючи на загальнообов’язкові вимоги державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 та враховуючи загальну корисну площу Жилого будинку і ідеальні частки його співвласників, виконати розподіл Жилого будинку на ізольовані квартири між Позивачкою і Відповідачкою згідно їх ідеальних часток не можна, через нестачу фактичної площі у співвласників.

 Крім цього, адвокат довів, що виділення Позивачці в натурі частини Жилого будинку домоволодіння відповідно до розміру площі, якою фактично вона користується, призведе до значного відступлення від 1/2 ідеальної частки Відповідачки, у бік її зменшення, що призведе до істотного порушення права власності останньої.

Відмовляючи у позові повністю, суд у своєму рішенні погодився з доводами адвоката про те, що частина будинку, якою користується Позивачка, і яку остання просить виділити їй в натурі, є значно більшою від частини, яка перебуває у фактичному користуванні Відповідачки, що у свою чергу порушує принцип рівності часток співвласників.

 07.09.2010 року (адміністративний спір)  Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів задовільнив повністю адміністративний позову у справі  № 2а-4429/09/2670 за позовом Одеської обласної асоціації роботодавців Півдня України, інтереси якої представляв адвокат нашої компанії Бершадський О.О. до Кабінету Міністрів України та інших Відповідачів  про визнання Постанови КМУ від 05.03.2009 р. № 278 «Про заходи стабілізації цін за надання послуг та оренду трогових приміщень (площ) у торговельних об’єктах, на рахунках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи»протиправною та нечинною.

Свої позовні вимоги адвокат мотивував тим, що приймаючи спірну постанову Кабмін порушив вимоги встановлені ст. 191 Господарського кодексу України та ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення», чим були порушені принципи господарювання в Україні, принципи державної політики цін, порушено встановлені законом засоби регулювання цін у державі. Також адвокат наголошував на тому, що Кабмін порушив основи правопорядку у сфері господарювання (ст.5 Господарського кодексу України), загальні принципи господарювання (ст.6 Господарського кодексу України), здійснив перевищення меж державного регулювання економічними процесами, порушив принцип ринкового саморегулювання, принцип балансу та паритетності, економічної виваженості та обґрунтованості.

Приймаючи Постанову, колегія суддів дійшла висновку, що порушення Кабміном чинного публічно-правового порядку у сфері державного регулювання цін, полягає у недотриманні способу здійснення державної політики цін, а саме включення до компетенції Ради міністрів автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій питання цінового регулювання відносно певного ресурсу без попереднього затвердження переліку продукції, товарів, послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, до якого включено такий ресурс. Внаслідок цього без належних на те правових підстав відбулася підміна способів державного цінового регулювання, що, крім іншого, призвело до необґрунтованого включення до його об’єктів такого економічного ресурсу як оренда торгових приміщень (площ), на ринках продовольчих та непродовольчих товарів.

23.06.2011 р. (апеляційна інстанція) Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду справа № 2а-4429/09/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2010 року залишила без змін.

2007

23.10.07 (господарський спір) Господарський суд м. Києва закінчив розгляд справи №6/610 за позовом релігійної громади до приватного підприємства про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на відокремлену будівлю.

Представник Позивача (якого представляв адвокат нашої компанії Бершадський О.О.) у судовому засіданні заявляв про те, що Відповідач, у порушення умов договору купівлі-продажу нерухомого майна ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору, який фактично виконано сторонами шляхом передачі Відповідачем Позивачеві майна та сплати останнім вартості об’єкту нерухомості.

Адвокат ґрунтував свої позовні вимоги на тому, що відбулося повне виконання договору, але Відповідач  ухиляється від його нотаріального посвідчення. У зв’язку з цим представник Позивача просив суд визнати цей договір дійсним, з метою усунення необхідності його подальшого нотаріального посвідчення.

Своїм рішенням суддя Господарського суду м. Києва позов задовольнив повністю визнав  дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнав за Позивачем право власності на відокремлену будівлю.